Ким ти хочеш бути, коли виростеш?

Мабуть, це питання входить до п'ятірки найпопулярніших питань, які люблять дорослі ставити зовсім маленьким дітям. Але благополучно минули одинадцять років шкільного життя, невблаганно насувається випускний бал, а сакраментальне «Ким бути?» все сильніше турбує душу і розум і дитину, що підросла, і її батьків. Ось тоді і виникає питання, яку професію вибрати для себе і так, щоби ще й не помилитися з вибором.

Спочатку потрібно побачити місце професійного самовизначення всередині цілісного процесу життєвого самовизначення. Виділяють п'ять видів самовизначення:

1. Життєве самовизначення.
2. Професійне самовизначення.
3. Особистісне самовизначення.
4. Соціальне самовизначення.
5. Сімейне самовизначення.

Професійне самовизначення - це не миттєвий акт всередині життєвого самовизначення і осяяння типу «Я знаю ким мені бути!», а відносно тривалий процес.

Найпоширеніша формула вибору професії: «хочу – можу – треба».

• хочу – це простір бажань, цілей, інтересів, прагнень. На цьому етапі можна просто помріяти і записати найсміливіші бажання, свої фантазії про те, чого б хотіли б досягти, які цілі перед собою ставите.
• можу - це простір здібностей, талантів, стану здоров'я, особливостей характеру, темпераменту та інтелекту.

Психологи вважають, що при виборі професії дуже важливою є відповідність між психологічними особливостями людини та відповідними характеристиками професії. Професія має бути ЦІКАВА.

Але будь-яка професія вимагає, щоб у людини були присутні так звані «професійно важливі якості» – наприклад, коректору важлива увага, художнику – образне мислення тощо. Тому, обираючи певну професію, важливо усвідомити, чи є в тебе ЗДІБНОСТІ, що відповідають професійно важливим якостям.

Нарешті, тип професійної діяльності, що реалізується, повинен збігатися з твоїм ОСОБИСТІСНИМ, характерологічним типом. Скажімо, якщо ти товариський – тобі більше підходять професії, пов'язані з численними контактами, а якщо емоційно нестійкий – не зможеш виконувати рутинні види діяльності, які потребують концентрації протягом тривалого часу.

Визначити тип темпераменту, характеру та здібності вам можуть допомогти професійні психологи. Існує дуже багато різних психологічних професійних тестів:

• визначення здібностей – тест Сонді;
• визначення типу темпераменту – тест Айзенка;
• визначення інтелекту – тест Векслера тощо.

Отже, щоб вибрати професію, необхідно передусім пізнати себе. Не варто наклеювати ярлики та відмовлятися від професії артиста лише тому, що ти нібито «сором'язливий». Борись, працюй над собою, пізнавай себе. І пам'ятай, що психічні властивості людини (чи то здібності, інтереси чи риси характеру) - виключно гнучкі, такі що змінюються якості. Відомо чимало випадків, коли людині, яка не має здібностей до музики, але пристрасно бажає нею займатися, вдавалося розвинути музичний слух. Головне – інтерес; запам'ятай: здібності формуються у діяльності. Звикай багато працювати. На одних здібностях далеко не поїдеш.

А також, ухвалення рішення має ґрунтуватися на багатьох чинниках уже не психологічного характеру: репутація ВНЗ та конкурс, думка друзів, батьків, вартість навчання. Вибираючи професію, ти обираєш долю. Професія має приносити задоволення (позитивні емоції тобі) та забезпечувати максимальну реалізацію твоїх можливостей (користь суспільству).

• треба – це простір запитів ринку праці, соціально – економічні проблеми регіону, тенденції у розвитку світової економіки.

Які тенденції ми повинні взяти до уваги, які висновки ми повинні зробити і які дії зробити, щоб ухвалити правильні рішення у сфері професійної кар'єри.

Освіта – це проект всього життя. Індивідуальна модель освіти кожному. Неможливо зрозуміти те, що буде в майбутньому, якщо виходити зі світогляду, який був сформований нами в минулому. Освіта перестала бути сумою статичних знань та умінь, накопичених під час навчання у школі чи інституті. Ми повинні самостійно вибудувати свою модель освіти, і сформувати свій унікальний набір і професійних і особистісних навичок. Необхідно проаналізувати той обсяг знань та умінь, який реально дає ВНЗ, а решта добиратимете на додаткових курсах, тренінгах, а, головне, у процесі реального практичного досвіду. Як казали ченці Шаоліня: «тренування, тренування та ще раз тренування».

Міф про те, що обравши професію один раз, ти повинен їй слідувати все життя, зжив себе. Деніел Бюрріс, визнаний дослідник глобальних тенденцій, говорить про те, що більшість з тих людей, які зараз ходять на роботу, змінять від трьох до п'яти напрямків діяльності протягом своєї професійної кар'єри.

Світ глобалізується, ми все більше інтегруватимемося у світові економічні процеси, тому іноземні мови перестали бути навичкою конкретної професії, вони стали обов'язковою навичкою сучасного професіонала. Складно бути в курсі новітніх розробок у сфері науки, техніки, бізнесу чи мистецтва, якщо ви читаєте про них, у кращому разі, за кілька місяців (років) у перекладі.

Сьогодні у світі великий попит мають юрист-економіст, журналіст-аналітик, кредитний експерт-аналітик, інженер-управлінець, гуманітарій широкого спектру та ін. Знання іноземної мови у поєднанні з професійною освітою у сфері бізнесу, маркетингу, реклами дає зовсім інші перспективи.

ПОМИЛКИ ПРИ ВИБОРІ ПРОФЕСІЇ:

1. Ставлення до вибору професії як незмінного. У будь-якій сфері діяльності відбувається зміна занять, посад зі зростанням кваліфікації людини. При цьому найбільших успіхів досягає той, хто добре пройшов початкові щаблі.
2. Існуючі думки про престижність професії. Економіст чи психолог анітрохи не більш корисніший для суспільства, ніж хімік чи слюсар. Престижність професії має враховуватися - але після врахування Ваших інтересів та здібностей.
3. Вибір професії під впливом товаришів (за компанію, щоби не відстати). Професію ми вибираємо за своїм «смаком» та «розміром» так само, як одяг та взуття.
4. Захоплення лише зовнішньою чи якоюсь приватною стороною професії. За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах – частіше вони перелопачують масу інформації, архівів, розмовляють із десятками людей – перш ніж підготують 10-хвилинне повідомлення, яке до того ж озвучить інший (диктор на телебаченні).
5. Ототожнення шкільного навчального предмета з професією чи погане розрізнення цих понять. Невміння (небажання) розумітися на своїх особистісних якостях (схильностях, здібностях). Розібратись у собі тобі допоможуть психологи, батьки, вчителі, товариші. Корисними також можуть стати психологічні тести, а також статті та публікації на тему популярної психології. Однак треба розуміти, що серед них багато непрофесійних, тож потрібно критично відноситися як до результатів тестів, так і до того, що пишуть у психологічних книжках. Завдання популярних тестів - активізація діяльності із самопізнання (самоспостереження, самоаналізу), а не видача тобі готової відповіді на питанням у тому, ким бути чи наклеювання ярлика у тому, який ти.
6. Незнання (недооцінка) своїх фізичних особливостей, недоліків, суттєвих при виборі професії. Існують професії, які тобі протипоказані, так як вони можуть погіршити стан здоров'я.

У будь-якому випадку, не варто ставитись до вибору професії, як до чогось незмінного, що раз і назавжди визначить твою долю. Попереду в тебе довге життя, в якому, напевно, знайдеться місце і підвищенню кваліфікації, і освоєнню суміжних спеціальностей, а то й радикальній зміні діяльності.